Ранок 7 вересня на стадіоні Нижніх Сірогоз був футбольною інтригою, бо вишикувалися перед кавалькадою медалей та Кубком Анатолія Дудки – 7 футбольних команд з різних районів Херсонщини і ні вболівальники, ні футболісти, тренери, ні власники районних клубів не знали яким буде кубковий фінал.
По-перше, фаворитами даного футбольного дня була команда ФК «Світанок», яка є у певному сенсі улюбленицею не лише вболівальників.
По-друге, об`єктивно ця команда з року в рік демонструє рівень футбольної майстерності та характеру такий, наче боротьба за перемогу йде на національних майданчиках. А ці фактори не можуть не поважати в народі, який цінує справжню гру і характер.
Згідно жеребкування розпочинали Кубок імені Анатолія Дудки саме команда «Світанок» та «Водовоз», яка здивували яскравим та потужним 54-річним воротарем. Дурман Микола 1965 року народження – воротар від Бога, поки що рівноцінної заміни йому немає.
А сам «маестро воротаревої справи» радував арени районного стадіону грою та яскравим взяттям м’яча з пенальті «Світанку», який, на жаль, не зарахували. Але Бог і правда були на боці команди, тому і виграли гру не фаворити, а саме «Водовоз», головний спонсор якого Валерій Щербань протягом гри викурив не одну цигарку і неодноразово брався за серце. Але щасливо, після гри своїх улюбленців, посміхався і констатував, – «такі емоції варті цієї гри».
На жаль, гру по пенальті не витримала команда Збройних Сил України, бо все ж вони в першу чергу – військові.
Проте військові вкотре демонстрували характер і дружність, тому їх гра була запеклою та справжньою.
А самі наші захисники щиро та гостинно частували присутніх на кубковому видовищі Нижніх Сірогоз солдатською кашею.
Але головне – це характер «Менчикури»! Ці молоді хлопці спершу зніяковіли перед натиском «Хлібороба» з Торгаїв, де на полі очолює команду легендарний «Бєс» – Бездольний Ігор, зірка ФК «Діпро», грав у вищій лізі, травми перервали політ його м`яча у вищих ешелонах та ФК «Дніпро», але Торгаї від цього факту виграли.
Молоді практично в районі немає, тож «Бєс» як граючий тренер зібрав потужний склад команди з такого ж арсеналу футбольних зірок, які на полі роблять справжнє видовище для вболівальників і Кубок в пам`ять Анатолія Дудки був не виключенням. Тут і ефектний гол у ворота «Менчикури» головою (не зарахований), тут і точна навісна, майже прострільна гольова передача, тут і скомбінованість та зіграність команди за його жестом чи поглядом. Майстерність і видовище – це його стиль і тактика на полі. Як результат – команда стала володарем Кубку Анатолія Дудки 2019 року.
Та все ж про «Менчикури» зауважимо – це справжні фаворити цього дня! Саме ці хлопці грали характером, вони основу футбольних баталій сконцентрували на свою користь у грі з потужним суперником – командою «Бєса».
Передачі, боротьба за м’яч, голи, швидкість, все це дарували вболівальникам на всі 100% команда «Менчикури». Це вони зробили 7 вересня – День міжрайонного кубку імені Анатолія Дудки – видовищною грою в справжній футбол. Це вони змусили легендарного «Бєса» похвилюватися, це вони зривали овації трибун, але нерви не витримали по пенальті, а футбол не пробачає помилок. «Менчикури» майже тримали в руках Кубок та все ж він «вислизнув» на останніх хвилинах до переможного «Бєса». Тому, «Менчикури» – срібло, «Водовоз» – бронза, а «Хлібороб» – золото і Кубок Анатолія Дудки 2019 року.
Сергій Максименко в розмові з журналістами зазначив, що головне в гру повернувся справжній футбол і традиції, змагання, характер, гра і перемога сильніших. Немає більше принципу «договорняків», а футболісти отримали стимули грати. Крім того, гравці отримують зарплатню, а для сіл, де ледь жевріє перспектива для молоді футбол став ще й офіційною професією.
На жаль, лише на плечах місцевих землевласників лежить спортивна інфраструктура сіл та все ж утримують, доглядають, розвивають власним коштом вони все те, що є спадком села та має значення для сільських дітей і Нижньосірогозький стадіон тому підтвердження. Приведені до ладу приміщення, покошене поле, стільців та трибуни для вболівальників. Що є в силах місцевого фермерства, яке продовжує вшановувати пам’ять свого товариша і колеги Анатолія Дудки.
Нагадаємо, що Анатолій Васильович Дудка очолював Асоціацію фермерів і приватних землевласників Нижньосірогозького району. Він започаткував традиції підтримки та розвитку сільського спорту силами фермерства. На жаль, його вбили і справу не розкрито, а за всіма фактами схоже на замовне вбивство. Та шанують його в районах Херсонщини і за вдачу, і за працю, і за відношення до рідного району, і до людей. З теплотою згадували Анатолія Васильовича на трибунах, а колеги сільгоспвиробники, фермери та родина Анатолія Васильовича (син та брат) шанують свого колегу, товариша, батька та брата 5-им сезоном футбольного Кубку, який на його честь і започатковано.
Тож, футбол переміг 7 вересня в Нижніх Сірогозах, а директору місцевої ДЮСШ Івану Горошку є чим пишатися і на яких прикладах загартовувати дітлахів в секціях спортивної школи, головне, щоб молодь залишалася в селі.
Джерело сайт ПІК